Безпека є необхідною умовою (гарантією) життєдіяльності держави, суспільства, особистості, дозволяючи зберігати та примножувати духовні й матеріальні цінності. Саме тому в сучасному світі особливої актуальності набувають проблеми безпеки особистості, суспільства і кожної країни.
Безпека, як категорія, за своєю суттю та змістом спрямована на захист життєво важливих інтересів соціально-економічних систем і утворючих їх елементів. Забезпечення безпеки – діяльність елементів соціуму з підтримки безпеки, спрямована на захист від можливих, в тому числі непостійних, нерегулярних загроз зовнішнього і внутрішнього середовища.
Економічна безпека – основа національної безпеки
Ступінь захищеності держави характеризує національна безпека, яка інтегрує в собі ряд приватних видів безпеки, що дозволяє на даній основі більш повно оцінювати стан забезпечення безпеки інтересів держави не тільки від окремих, але і від системних загроз, що виникають в результаті взаємодії кількох негативних факторів. У змістовному плані національна безпека держави містить безпеку в економічній, військовій, продовольчій, політичній, соціальній, екологічній, інтелектуальній, демографічній, технологічній, інформаційній та інших сферах.
Національна безпека має якісні характеристики. Критерії безпеки (кількісні характеристики) проявляються при оцінці рівня забезпечення безпеки та використовуються як орієнтири того чи іншого рівня забезпечення безпеки, тобто конкретного стану соціально-економічних систем.
Економічна безпека – це система заходів, або комплекс економічних, геополітичних, правових та інших умов, спрямованих на захист загальнонаціональних інтересів у сфері економіки, які надають регулюючий вплив і активно протидіють зовнішнім і внутрішнім загрозам. Іншими словами, економічна безпека держави виступає ключовим якісним елементом системи національної безпеки, який забезпечує захищеність національних економічних інтересів від викликів, загроз і небезпек, обумовлених чинником глобалізації світової економіки.
Економічна безпека – область наукового знання, в рамках якої вивчають стан економіки, при якому забезпечується:
- досить високий і стійкий ріст економічних показників;
- ефективне задоволення економічних потреб;
- контроль держави за рухом і використанням національних ресурсів;
- захист економічних інтересів країни на національному і міжнародному рівнях.
Сутність поняття «економічна безпека» може бути розкрита як комплекс важливих для національної безпеки елементів: зовнішньоекономічний, інвестиційний, фінансовий, економічний, продовольчий, інноваційний, енергетичний, екологічний, демографічний, соціальний, інформаційний та інші. Ці елементи є структурними складовими економічної безпеки соціально-економічної системи.
На зміст поняття «економічна безпека» перш за все впливають національно-державні інтереси та національна ідея, позиція країни на світовій арені. У цьому сенсі воно має певний ідеологічний аспект. Забезпечення економічної безпеки – забезпечення ефективності функціонування всіх її складових.
Елементами структури економічної безпеки є:
- Економічна незалежність.
- Стабільність і стійкість національної економіки.
- Здатність до саморозвитку і прогресу.
Економічна незалежність означає можливість контролю системи за національними ресурсами, забезпечення конкурентоспроможності національної економічної системи на світовому рівні. Стійкість економіки характеризує міцність і надійність її елементів, вертикальних, горизонтальних та інших зв’язків усередині системи, здатність протистояти внутрішнім і зовнішнім загрозам. Здатність до саморозвитку і прогресу передбачає формування і розвиток інноваційного потенціалу, створення сприятливого інвестиційного клімату, підвищення якісного рівня працівників, що стає обов’язковою умовою сталого розвитку конкурентоспроможної економіки.
Економічна безпека впливає на різні сфери діяльності господарюючих суб’єктів держави, у зв’язку з чим існує велика кількість різновидів економічної безпеки, які у своєму різноманітті формують цілісну систему:
- продовольча сфера;
- соціальна сфера;
- виробнича сфера;
- фінансова сфера;
- енергетична сфера;
- інформаційна сфера;
- адміністративна сфера;
- технологічна сфера;
- природоресурсна сфера;
- оборонна сфера;
- екологічна сфера;
- міжнародна сфера.
Методи оцінки економічної безпеки держави. Показники та індикатори економічної безпеки
Перелік основних індикаторів національної безпеки визначається в відповідному нормативному документі, наприклад, Концепції національної безпеки. У подібному документі визначаться конкретні індикатори національної безпеки, зокрема такими можуть бути:
- частка у ВВП інвестицій в основний капітал;
- рівень інноваційної активності промислових підприємств;
- внутрішні витрати на наукові дослідження і розробки;
- платежі з обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету;
- індекс розвитку людського потенціалу;
- доцільний коефіцієнт (коефіцієнт диференціації доходів, Коефіцієнт Джині);
- сумарний коефіцієнт народжуваності;
- коефіцієнт депопуляції;
- рівень забезпеченості ресурсами охорони здоров’я, освіти;
- рівень розвитку інформаційних технологій і телекомунікацій;
- забезпеченість військовими кадрами;
- оснащеність Збройних Сил сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою;
- коефіцієнт еластичності викидів, скидів забруднюючих речовин, утворення відходів та приросту ВВП.
Головними цілями функціонування будь-якої держави є забезпечення високого рівня економічного розвитку, поліпшення життя населення, створення ефективної системи економічної безпеки.
При оцінці економічної безпеки заведено використовувати систему показників (індикаторів). Дані індикатори є нормативними характеристиками, які в кількісній формі показують загрози економічній безпеці. Для кожної окремої країни існують свої порогові значення індикаторів економічної безпеки, які залежать від економічного розвитку держави на даному етапі.
У світі практично немає країн, як серед країн, що розвиваються, так і серед економічно розвинених, в яких би не займалися розробкою проблем економічної безпеки, але концептуальні підходи до визначення цілей і завдань в кожній державі свої.
Для аналізу стану економічної безпеки важливе значення мають прогноз і відстеження порогових значень індикаторів, недотримання яких призводить до формування негативних руйнівних тенденцій в галузі економічної безпеки.
Показників економічної безпеки більше, ніж індикаторів, використовуваних в Концепції національної безпеки, а їх порогові значення змінюються зі зміною економічної ситуації.
Найважливішим фактором зміцнення економічної безпеки країни є високі темпи зростання економіки.
Рівні економічної безпеки визначаються наступними факторами:
- Геополітичним і економіко-географічним положенням країни та пов’язаних з цим розміщенням продуктивних сил на території країни, а також доступом до вітчизняних і зарубіжних ресурсів.
- Економічна і військово-політична міць країни та її конкурентна позиція у світовій економічній системі по стратегічно важливих напрямках розвитку.
- Орієнтація інституційної системи країни на підтримку галузей індустріальної економіки від якої залежить рівень національної безпеки.
- Пріоритетами економічної політики держави щодо галузей, які забезпечують конкурентну перевагу, підприємства національної економіки.
- Параметри галузевої та регіональної структури ВВП, стратегічної значущості галузей національної економіки та регіонів країни для забезпечення національної безпеки.
- Наявність резервів стратегічно важливих матеріальних благ першого і вищого порядку в обсягах, достатніх для забезпечення економічної безпеки в умовах форс-мажорних обставин.
Аспекти діяльності, що безпосередньо впливають і спрямовані на збереження максимально ефективного рівня економічної безпеки:
- Розробка, прийняття і виконання законодавчих актів, що забезпечують функціонування стратегічно важливих галузей економіки.
- Контроль виконання бюджету і запобігання нецільового витрачання коштів.
- Боротьба з корупцією на всіх рівнях.
- Інвестиції в розвиток новітніх технологій і наукомістких виробництв.
- Посилення і вдосконалення діяльності спецслужб і армії.
- Розвиток і вдосконалення політичної та економічної системи управління державою